Такі знання потрібно давати якомога раніше, а не в підлітковому віці – адже зараз діти бавляться айпадами змалечку, а у «Вконтакті» можна знайти користувачів віком 7–8 років. Останнім часом безпеці дітей в інтернеті почали приділяти більше уваги, однак дослідження все ж таки свідчать, що більшість дітей в Україні недостатньо обізнана з онлайн-загрозами. Тетяна Щербаченко “Як не заблукати в павутині”-книжка доступно,переконливо і мотивовано розповідає про можливості Всесвітньої Павутини. У павутині» («Видавництво Старого Лева)». Це, мабуть, перша в Україні пізнавальна книжка про інтернет, що розрахована саме на дітей (середнього шкільного віку).
«Біла, синя та інші» в «Книгарні Є», Телеканал «Культура». Колір виробу може відрізнятися через налаштування монітора. Характеристики та комплектація можуть бути змінені виробником.
А ще, «Як не заблукати в павутині» — спокійна книжка. Тому, ніяких страхопудних історій про «наслідки зависання в Мережі» тут не знайдете, хоча чимало корисного й мудрого щодо вірусів, спаму, конфіденційності, правил поведінки у соціальних мережах і користування віртуальними коштами тощо у книжці сказано. Дитячі психологи довели, що раннє й неусвідомлене користування ресурсами Всесвітньої мережі зупиняє розвиток самостійного мислення дитини. Щоб цього не сталося, слід підготувати особистість, що розвивається, до свідомого ставлення до інформації та її кшталтування. Люди середнього віку переконані, що їхні діти знають про Інтернет майже все. Насправді ж — просто більше, ніж батьки, а сума фактичних знань про Мережу обмежується акаунтом у ВКонтакті та якійсь онлайн-грі.
Міллі Маротта Барвистий Світ Розмальовка Для Спокою Та Натхнення
Українські діти вже багато знають про безпеку в Інтернеті. Однак досі їм не запропоновано доступного знання про те, як повноцінно користуватися його ресурсами, не витрачаючи часу на безсистемне блукання у віртуальному мега-просторі. На щастя, всупереч традиції писати популярні книжки для дітей, відштовхуючись від застарілих, а почасти й безглуздих шкільних програм, авторка від початку орієнтувалася на потреби та живе буття сучасної дитячої спільноти (має, до речі, трійко власних діток!). Відтак, її текст не грішить закостенілістю, поради не віддають стійким нафталіновим духом, а мова органічна сьогоденню.
Цього Дня One Hundred Років Тому
Про новий проект авторка розповіла в інтерв’ю «Буквоїду». Використовуючи даний сайт, ви даєте згоду на використання файлів cookie, які допомагають нам зробити його зручнішим для вас. Також не зайвими будуть знання про мережеві бібліотеки і спосіб закинути собі потрібну книжку на «читалку», а також про те, в яких форматах збережений бажаний фільм чи музика і як його розкодувати, якщо на вашому програвачі він «не йде». Загалом тема шкільних підручників – дуже болісна.
Про Книгу Як Не Заблукати В Павутині
Поважаю машини в широкому сенсі цього слова. Натискати на ці посилання зовсім необов’язково , але якщо Вам щось впало до вподоби – дозволяємо . Книга посіла друге місцеу номінації «Твори для школярів молодших і середніх класів» «Книжки року‘2013», а також потрапилау список Лідерів літа в номінації «Дитяче свято» за версією Всеукраїнського рейтинґу «Книжка року’2013».
Під час презентації приз у конкурсі на найбільшу кількість правильних відповідей здобула одна з учасниць, і судячи з реакції дітей, більшість проситиме батьків купити їм таку книжку. Як повідомила авторка, книжку можна буде знайти у книгарнях (коштує 40 грн). Однак не завадило б, аби вона була у шкільних бібліотеках чи, принаймні, щоби про неї знали вчителі та батьки.
Чого варті одні лише дотепно дібрані українські відповідники іншомовних слів (як-то, «верстак», «пошуковець», «переглядач», «вкладень» тощо). Та найважливіше, що письменниця розповідає не те, що дитина мусить знати, а те, що їй знати ВАРТО! І робить це легко, весело й, водночас, дуже послідовно, логічно та виважено. Що найбільше тішить у книжці, так це її сучасність – адже підручники для дітей часто обмежуються розповідями лише про електрону пошту та Internet Explorer, ніби нічого нового не з’явилося.
“Як не заблукати в павутині” — перша в Україні пізнавальна книжка про інтернет, розрахована на дітей (середнього шкільного віку). Зараз підростає нове покоління дітей, які, на відміну від своїх батьків, знайомляться з інтернетом та віртуальним світом у перші роки життя, а не у свідомому віці. Тож часто свої перші кроки інтернет-просторами вони роблять навмання. Як зробити з інтернету друга-порадника, а не пожирача часу? Авторка наголошує, що інтернету не треба боятися.
Я вважаю, що в ідеалі їх мають писати не професори, вчителі чи методисти, а дитячі письменники на основі методичок та календарних планів. Чесно кажучи, я не уявляю, як проходять «кастинґи» на авторів шкільних підручників… Судячи з якості й інтересу до їхнього змісту дітей – ніяк… Ну, і, звісно, візуальне оформлення, яке не дасть втомитися від досить насиченого пізнавального тексту.
Справді, вказуючи на переваги Skype (зокрема, недороге спілкування з родичами та друзями на відстані, можливість спілкуватися з носіями іноземної мови), авторка також зауважує, що він забирає багато часу та відволікає від важливих справ. Та й взагалі у книжці не раз можна знайти думку, що віртуальний світ ніколи не замінить реального. У розділі «Що і де є в інтернеті» йдеться про принципи роботи пошукових систем, дається інформація про «Вікіпедію» та онлайн-перекладачі. До речі, авторка наводить текст, перекладений таким чином, демонструючи, що перекладачам не завжди варто довіряти. На сьогодні Інтернет — таке ж буденне середовище існування дитини, як і звичний нам дім, вулиця, школа чи магазин. На Мережу вже припадає певна частина нашого життя.
Всім знайома ситуація, коли підліток уже сайт створює, а мати й не знає, як комп’ютер вмикається. Батьки сучасних дітей молодшого віку вже відносяться до іншого покоління, однак певних базових знань їм часто https://outsignal.com/bank/platej-cherez-monobank-osoblivost-ta-pljusi/ теж не вистачає. Або не вистачає вміння зрозуміло пояснити, як улаштований інтернет. MediaSapiens неодноразово писав про проблеми безпеки дітей в інтернеті та необхідність медіапросвіти серед школярів.
Про такі речі розповідати найважче, зазначила пані Щербаченко, оскільки про складне треба було написати простою мовою, але й не «по-дитячому». Мова у книжці дотепна, деякі з іншомовних слів замінені українськими відповідниками – «верстак», «пошуковець», «переглядач», «вкладень». «Як не заблукати в павутині» – назва інтригує, еге ж? Написала книжку Тетяна Щербаченко, а проілюстрував Дмитро Кузьменко. Книжка справді зовсім не схожа на підручник – вона яскраво оформлена, має гарні ілюстрації (автор Дмитро Кузьменко).